розкішний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розкішний — [роузк’і/шнией і роуск’і/шнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
розкішність — ності, ж., рідко. Властивість за знач. розкішний … Український тлумачний словник
оказалый — розкішний, пишний (герб); показний, видатний, відмітний, відмінний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
багатий — 1) (який має багатство, володіє значними матеріяльними цінностями), маєтний, ситий перев. мн., зневажл.; грошовитий (який має багато грошей) Див. тж. заможний 2) (який відзначається великою кількістю чого н.), розкішний; щедрий (наявний у значній … Словник синонімів української мови
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
багатий — а, е. 1) Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2) на що, чим. Який має багато, в достатку чого небудь. •• Бага/тий ве/чір вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Чим … Український тлумачний словник
буйний — а, е. 1) Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. 2) Який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний. 3) Великий розміром. 4) перен. Невгамовний, нестримний. || Норовистий (про тварин). || Який виявляє велике збудження, вирує;… … Український тлумачний словник
бундючний — а, е. 1) Надмірно чванливий, пихатий. 2) Дуже багатий; пишний, розкішний. 3) Пишномовний … Український тлумачний словник
бучний — а/, е/. 1) Розкішний, пишний. || Урочистий, піднесений (про мову, стиль). 2) Галасливий, гучний, шумливий … Український тлумачний словник
